Анотація перспективного педагогічного досвіду

Номінація Виставки «Компетентнісна освіта: дидактичне наповнення»

Інформація про автора досвіду Єгорова Лідія Володимирівна, музичний керівник, спеціаліст вищої категорії.

/Files/images/ппр.jpg

Контактна інформація про навчальний заклад Дошкільний навчальний заклад (ясла – садок) комбінованого типу № 81 «Бірюсинка» Запорізької міської ради Запорізької області; завідувач: Крюковська Світлана Іванівна; адреса садка: Козача 2; телефон: 62-70-65; адреса сайту: dnz81.edukit.zp.ua; електронна пошта: biriusynka@mail.ru

Тема досвіду Музична терапія – засіб корекційно-лікувального та розвивального впливу на дітей.

Провідна педагогічна ідея досвіду Ключовою ідеєю в досвіді є пошук та апробація ефективних засобів впливу на емоційно-чуттєву сферу, розвиток інтелектуальних здібностей, психосоматичний стан особистості в процесі проведення «музично-терапевтичних хвилинок» під час різних режимних моментів, а саме: використання спеціальної добірки музичних творів. Використання музики як терапевтичного засобу допомагає не тільки в корекційно-розвивальній роботі з дітьми, але й позитивно впливає на психологічний і фізіологічний стан педагога.

Музикотерапія сприяє оптимізації освітньо-виховного та корекційного процесу як з дітьми, що мають певні вади розвитку, так і з цілком здоровими дітьми – для їх гармонійного розвитку.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду Перехід до нового стандарту дошкільної освіти, відображеного у Базовому компоненті та освітній програмі «Дитина в дошкільні роки» визначається реаліями сучасного суспільства, активізує потреби пошуку нових форм та методів навчання і виховання дошкільників, які б сприяли їх особистісному становленню. Адже впровадження нестандартних, творчих засобів впливу на активізацію внутрішніх ресурсів організму дитини створює більше шансів для її розвитку.

Одним із таких дієвих та доступних методів, що сприяє мобілізації інтелектуальних, емоційних, рухових, мовленнєвих та інших функціональних можливостей організму, є музикотерапія. Під час музикотерапії дитина отримує позитивні емоції, дія яких гальмує негативні, а також призводить до врівноваження емоційного стану, що так важливо для сучасної «стресової» ситуації.

Саме тому на сьогоднішній день у наукових працях, практичних рекомендаціях, засобах масової інформації все частіше вживається термін «музикотерапія», яка має як розвиваючий, так і корекційний вплив на формування особистості. Особливо це актуально для нашого дошкільного закладу для дітей з вадами зору, які здебільшого мають як первинні, так і вторинні відхилення психофізичного розвитку.

Музика відволікає людину від її недоліків, дозволяє їй «вилікувати» свої душевні рани, зменшити тривожність і напруженість, сформувати більш оптимістичний погляд на себе і навколишній світ.

Метод музикотерапії допомагає збудувати такий асоціативний ряд: мистецтво – творчість – переживання – творчість. А творча людина завжди знайде вихід із будь-якої складної ситуації. Це дає можливість вийти за рамки буденності, відмовитися від загальноприйнятих способів мислення та відновити здатність діяти відповідно до своїх мрій та уподобань. А згодом це і визначеність у професійній діяльності, бажання постійно розвиватися і найголовніше – вміння жити в сучасному суспільстві. Отже, метод музикотерапії є одним із важливих аспектів формування компетенцій дитини у відповідності до завдань Базового компоненту дошкільної освіти.

Використання музикотерапії в роботі з дітьми під час різних режимних процесів сприяє оптимізації освітнього, корекційно-відновлювального процесу та художньо-естетичного розвитку дошкільників, що є одними з головних завдань нашого дошкільного закладу.

Науково – теоретична база досвіду Цілющі особливості музики, що впливають на духовний і фізіологічний стан людини, були відомі вже з давніх давен: згадування про це ми знаходимо ще у папірусах, складених жрецями Давнього Єгипту. Філософами, лікарями, музикантами Давньої Греції, Китаю, Індії теоретично обґрунтовувався і широко використовувався на практиці увесь арсенал музичного мистецтва.

Давньогрецький мислитель, математик та спортсмен Піфагор застосовував музику у лікувальних цілях. Аристотель вважав, що музика знімає важкі психічні переживання.

У середньовіччі ця проблема вивчалась у руслі теорії афектів, що встановлювала зв’язок між емоційно-почуттєвими станами людини і способами їх відображення у музиці.

Важливу роль відведено засобам музикотерапії в ряді досліджень світових та вітчизняних вчених: М.Бурно, Л.Брусиловський, О.Ворожцова, С.Гроф, Ю.Каптен, Б.Карвасарський, З.Матейова, С.Машура, В.Петрушин, Г.Побережна, М.Чистякова, С.Шабутін та ін.

Сучасні досягнення вітчизняних вчених у галузі музикотерапії довели магічний емоційний вплив музичного мистецтва на інтелектуальний, психологічний і фізіологічний стан людини.

Лікувальні можливості музики покладені в основу діяльності Інститутів музичної терапії 15 зарубіжних країнах, у тому числі – Англії, Франції, Німеччини, Австрії, США та ін.

Академік В. Бехтерєв переконливо довів, що музика позитивно впливає на дихання, кровообіг, усуває зростаюче стомлення, додає фізичної бадьорості. Саме він обґрунтував перевагу слуху над зором, помітивши, що дитина, глуха від народження, розвивається гірше, ніж сліпа. В. Бехтерєвим була написана навіть спеціальна рецептура: «Щоб перевести дитину із сумного стану у мажорний, треба спочатку потримати її у цьому стані сумною піснею, а згодом, поступово, перевести в оптимістичний стан ритмічною мажорною піснею».

У Запорізькому національному університеті (завдяки співробітництву з університетом соціальних і прикладних наук Магдебург-Стендаль (Німеччина), у 2002 році для студентів факультету “Соціальна педагогіка і психологія” було проведено (через всесвітню мережу Інтернет) дистанційний курс “Введення в групову музикотерапію” доктором Магдебурського університету Томасом Вошем).

На жаль, прийоми музикотерапії не набули широкого застосування у закладах освіти.

На сучасному етапі багато вчених працюють над вдосконаленням музикотерапії у роботі з дітьми. Але порівняно менша кількість вітчизняних науковців розробляє методики корекції за допомогою музики (JI. Журавльова, 3. Ленів, Т.Скрипник та ін.).

Отже, цей напрямок є інноваційним та актуальним.

Стисла анотація досвіду В основу роботи за технологією музикотерапії покладено цілющі особливості музики, що впливають на духовний і фізіологічний стан людини.

В дидактичній розробці представлено інформацію про значення та властивості класичної музики; зміст, складові та види діяльності музикотерапії; історична сторінка та поради по музикотерапії; матеріал з досвіду роботи Єгорової Л.В..

Але основною складовою є створені набори компакт-дисків з записом музичних творів терапевтичного напряму: музика для корекції агресивності та неслухняності; музика для розуму; музика для гри; музика для засинання; музика для здоров’я та релаксації; музика для пробудження. Кожен компакт-диск супроводжується методичним описом його використання в практичній діяльності.

Матеріали дидактичної розробки можуть бути використані музичними керівниками, вихователями дошкільних закладів, керівниками гуртків, медичними сестрами лікувальних кабінетів, практичними психологами та взагалі творчими педагогами.

Результативність впровадження досвіду Вивчення результативності системи роботи щодо використання музикотерапії в процесі діяльності дітей характеризується позитивною динамікою, що підтверджується результатами спостережень за соціально-емоційними проявами дошкільників під час режимних процесів.

Репрезентація досвіду Дидактична розробка музичного керівника Єгорової Лідії Володимирівни, її досвід з практики роботи презентовано на засіданнях районних методичних об’єднань (2012 рік), під час семінарського заняття (2012 рік), в районних конкурсах (2013 рік), під час відкритих показів занять та отримали високу оцінку колег.

Тегі Музикотерапія, класична музика, ноти для настрою, цілющий спів, музика для пробудження, музика для здоров’я та релаксації, музика для засинання, музика для гри, музика для розуму, музика для зменшення агресивності та корекції неслухняності.

Кiлькiсть переглядiв: 193

Коментарi